Количество постов 55 494
Частота постов 46 часов 31 минута
ER
0.74
Нет на рекламных биржах
Графики роста подписчиков
Лучшие посты
Понтонна переправа рашистів біля Гостомеля все, накрилась мідним тазом разом з рашистами.
путин прилетел в Иран клянчить оружие и дроны.
На фото могущественный правитель рашкостана.
На фото могущественный правитель рашкостана.
Проти Україні в складі російської армії воюють справжні неонацисти, - Spiegel | Новини війни
- Вони крадуть наші гроші. Адже немає державних чи бюджетних, є гроші платників податків - наші.
- Вони крадуть мову, яку хочуть прибрати із навчання, кіно, телебачення вже цього тижня.
- Вони крадуть наші перспективи, запустивши нове розкуркулення бізнесу.
- Вони крадуть наш герб, бо чортам Тризуб муляє і його хочуть обляпать "великим шопопало".
- Вони крадуть наше право висловлюватися, бо вважають себе панами, а нас бидлом, яке має мовчати.
- Вони крадуть нашу волю, кидаючи за грати і пресуючи судилищами волонтерів, військових, політиків...
- Вони крадуть Україну у наших дітей. По шма точ ках.
- Вони крадуть відкрито, але влітку, бо вважають, що моря і відпустки людям вагоміше - ніхто не прийде обуритися.
Вони впевнені, що населенню байдуже, а притомних і небайдужих мало.
Вони вважають, що протестів більше не буде. Ніколи.
Але вони можуть робити лише те, що дозволяємо ми. І лише від нас залежить, хто візьме гору - вони чи Громадяни.
- Вони крадуть мову, яку хочуть прибрати із навчання, кіно, телебачення вже цього тижня.
- Вони крадуть наші перспективи, запустивши нове розкуркулення бізнесу.
- Вони крадуть наш герб, бо чортам Тризуб муляє і його хочуть обляпать "великим шопопало".
- Вони крадуть наше право висловлюватися, бо вважають себе панами, а нас бидлом, яке має мовчати.
- Вони крадуть нашу волю, кидаючи за грати і пресуючи судилищами волонтерів, військових, політиків...
- Вони крадуть Україну у наших дітей. По шма точ ках.
- Вони крадуть відкрито, але влітку, бо вважають, що моря і відпустки людям вагоміше - ніхто не прийде обуритися.
Вони впевнені, що населенню байдуже, а притомних і небайдужих мало.
Вони вважають, що протестів більше не буде. Ніколи.
Але вони можуть робити лише те, що дозволяємо ми. І лише від нас залежить, хто візьме гору - вони чи Громадяни.
Це не постановочне фото, це — українське весілля у 2021 році.
На фото захисник України Микола і його дружина Настя.
Про Миколу ми писали рік тому: починаючи з 7 січня 2015 року, він захищав Україну, але й досі не має українського громадянства.
Хлопець, родом із Кемеровської області, у грудні 2014-го приїхав до України, щоб "розібратися, що тут відбувається насправді", бо у новинах, які показували тоді в Росії, було багато "білих" плям. Спочатку виникло бажання зрозуміти для себе правду, згодом — показати, що не всі росіяни однакові. Так, на початку 2015-го він у складі добровольчого батальйону ОУН опинився у Пісках, а згодом, у березні 2016 року, підписав контракт із "холодноярцями".
Питаю про мотивацію, яка вже стільки років змушує його воювати за Україну, і Бамс дуже просто і без найменшого натяку на пафос каже: "Розумієш, війна змінює людей. Сьогодні воюють за пам'ять людей, які загинули вже і загинуть ще." І всі решта питань просто зникають. Так може думати лише той, хто насправді знаходиться на своєму місці.
Восени 2019 року, після внесення змін до Закону України «Про громадянство України», де передбачено норму щодо «спрощеного порядку прийняття у громадянство України іноземців та осіб без громадянства, які надавали практичну допомогу у захисті територіальної цілісності та недоторканості України», армієць подав свої документи, щоб стати повноправним громадянином нашої країни.
Зміни до закону внесли 1,5 року тому. Усі необіхдні документи у Державну міграційну службу України Микола відніс рік тому. Пройшло досить часу, а рішення щодо надання хлопцю громадянства немає і досі.
Будьте вдячні захисникам України та пам'ятайте: Україна — це не ганчірка, яку можна просто порвати!
І спробуйте знайти відповідь на питання: що потрібно зробити воїну, який понад 5 років захищав Україну, аби довести, що він має право на українське громадянство?
Може ви знаєте, бо у нас варіантів немає.
На фото захисник України Микола і його дружина Настя.
Про Миколу ми писали рік тому: починаючи з 7 січня 2015 року, він захищав Україну, але й досі не має українського громадянства.
Хлопець, родом із Кемеровської області, у грудні 2014-го приїхав до України, щоб "розібратися, що тут відбувається насправді", бо у новинах, які показували тоді в Росії, було багато "білих" плям. Спочатку виникло бажання зрозуміти для себе правду, згодом — показати, що не всі росіяни однакові. Так, на початку 2015-го він у складі добровольчого батальйону ОУН опинився у Пісках, а згодом, у березні 2016 року, підписав контракт із "холодноярцями".
Питаю про мотивацію, яка вже стільки років змушує його воювати за Україну, і Бамс дуже просто і без найменшого натяку на пафос каже: "Розумієш, війна змінює людей. Сьогодні воюють за пам'ять людей, які загинули вже і загинуть ще." І всі решта питань просто зникають. Так може думати лише той, хто насправді знаходиться на своєму місці.
Восени 2019 року, після внесення змін до Закону України «Про громадянство України», де передбачено норму щодо «спрощеного порядку прийняття у громадянство України іноземців та осіб без громадянства, які надавали практичну допомогу у захисті територіальної цілісності та недоторканості України», армієць подав свої документи, щоб стати повноправним громадянином нашої країни.
Зміни до закону внесли 1,5 року тому. Усі необіхдні документи у Державну міграційну службу України Микола відніс рік тому. Пройшло досить часу, а рішення щодо надання хлопцю громадянства немає і досі.
Будьте вдячні захисникам України та пам'ятайте: Україна — це не ганчірка, яку можна просто порвати!
І спробуйте знайти відповідь на питання: що потрібно зробити воїну, який понад 5 років захищав Україну, аби довести, що він має право на українське громадянство?
Може ви знаєте, бо у нас варіантів немає.